Чи може Звір гуляти?

Марія Примаченко померла в 18 серпня 1997 року. Авторські права охороняються протягом життя автора та 70 років після його смерті. При чому відлік ведеться з 1 січня наступного, за смертю автора, року. Тому дата, з якої майнові права Марії Примаченко перейдуть в суспільне надбання – 01.01.2068 року (ще довгенько якщо шо).

УВАГА! Саме з дати смерті, а не з дати створення картини. Чогось останнім часом саме це я чую часто від порушників. Типу вони порахували і вже 70 років минуло.
Що таке суспільне надбання? Твір переходить в суспільне надбання саме після спливу оцих 70 років і вже кожен має право використовувати твір в комерційних цілях, не питаючи дозволу спадкоємців і не сплачуючи винагороду. Звісно ж, при цьому, дотримуючись немайнових прав автора (треба вказувати при будь якому використанні автора твору, якщо це можливо).

До моменту, як твір перейде в суспільне надбання, використання творів, а також використання фрагментів, похідних творів і тому подібне – тільки з дозволу спадкоємців Марії Примаченко. У Марії Примаченко декілька спадкоємців і всі вони повинні надати дозвіл на використання. Розібратись зі спадкоємцями, їх частками, правами як цієї художниці, так і інших українських митців – це ще той квест. Тому, навіть якщо ви законослухняний громадянин і вирішили зробити все правильно, укладаючи договір впевніться в тому, що ви уклали його зі всіма спадкоємцями. Якщо ж укладаєте з компанією – правовласником, перевірте чи є в цієї компанії всі права, які вам потрібні. Вивчайте договори, дивіться свідоцтво на спадщину. Коротше – перевіряйте, перевіряйте, перевіряйте. Спасіння утопаючих – справа рук самих утопаючих.

Тепер давайте розберемось на прикладах щодо порушень. Одразу хочу наголосити, що дана стаття відображає мою суб'єктивну думку, не є ніяким чином останньою інстанцією і ви можете мати свою і посперечатись зі мною з цього приводу.

Звір перший.

За законом не можна реєструвати торговельні марки, які «відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників».

Але. Завжди ж є АЛЕ.

Звір другий.

Використання картин в своїй комерційній діяльності.
Прямо скажу, є де розгулятись. Що тільки не випускають з творами Марії Примаченко:
сумки, футболки, платки, постіль, кружки і ще багато багато всього.
Навіть - парфуми.

Один канадський парфумер періодично використовує картини різних митців у своїх творах і йому, я так розумію, періодично приходять претензії. Тому що потім ці пости кудись зникають. Сподіваюсь, що і товари з порушенням прав також зникають, як пости. Мета в нього добра – допомога Україні, він надсилає у підтримку Україні 50 канадських доларів від проданих парфумів «Слава Україні». Але ж не можна робити одну добру справу, порушуючи при цьому закон.

У цього українського бренда чого тільки немає: Примаченко, колаж з творів Примаченко, Баскія і Магрітт. Порушення на будь-який смак.

Не дивлячись на те, що всі ці художники померли, їх права ще охороняються, тому робити товари можна тільки з дозволу спадкоємців. Як думаєте, український бренд, у якого в Інстаграм трохи більше 300 підписників, отримав дозволи на використання?
Якщо так – знімаю капелюха.

Якщо ні? На що розрахунок? На те, що вони дуже маленькі і правовласники не будуть писати претензії? Але, наскільки мені відомо, спадкоємці, наприклад, Примаченко дуже ретельно відслідковують порушення.

Звір третій.

Використання художниками похідних творів та уривків творів в своїх творах.

Ви можете задати логічне питання: але ж у Примаченко же не було такого твору?

Так, але якщо порівняти з картиною Примаченко "Лев гуляє", то можна прийти до висновку, що скоріш за все це похідний твір. А щодо похідних творів – діє те ж правило, поки твір не перейшов в суспільне надбання, на створення похідних творів необхідно брати дозвіл.

Здавалось, ну де тут порушення? На стіні висить. Так, використання твору у творі теж є порушенням. Нащадки справедливо можуть вирішити, що авторка хоче продати картину дорожче семе із-за наявності в її картині твору Марії Примаченко.

Що мені за це буде?
В лайт-варіанті – надішлють претензію з вимогою прибрати цю картину з продажу, виставки, інстаграм чи фейсбук сторінки.

В найгіршому випадку – подадуть до суду і в разі програшу порушник може сплатити: моральну (немайнову) шкоду, збитки (матеріальну шкоду), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій, сплатити штраф суду та оплатити судові витрати правовласника. По секрету скажу, що адвокати у сфері інтелектуальної власності не дешеві і суд може сягнути кілька тисяч доларів. Це окрім компенсацій, штрафів та моральної шкоди.

Що не є порушенням?

Вільне використання твору із зазначенням імені автора допускається:

У якості ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

При висвітленні якихось подій, якщо мета такого показу виправдана;

При відтворенні у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

Використання у вигляді пародії або карикатури;

Наприклад, як ця картина, яка на мій погляд, є карикатурою. Але спадкоємці можуть не розділити мою точку зору і піти до суду, щоб їх розсудив.

Загальний висновок такий: надихайтесь, творіть своє або беріть твори, які вже перейшли у суспільне надбання, якщо дуже хочеться.