Вандалізм чи мистецтво?

Колізія між правом власності та авторським правом, або якщо я знищу Бенксі.
Спойлер: питання правового регулювання стріт-арту наразі не має остаточного вирішення ані на національному, ані на міжнародному рівнях. Тож чи має право власник будинку знищити роботу вуличного художника, розцінивши її актом вандалізму?
Твої права закінчуються там, де починаються права інших – наша догма.

Вуличний малюнок/мурал вважається нелегальним, якщо його було нанесено на поверхню стіни будівлі митцем за відсутності згоди власника самої будівлі. Бо «полотном» у такому разі виступає приватна або комунальна власність (в залежності від того, хто є власником будинку: фізична особа чи адміністрація). З іншої точки зору, дії стріт - художника можна класифікувати як дарунок власнику будівлі без його попередньої згоди (ст. 722 Цивільного кодексу України) – у цьому випадку дарунок вважається прийнятим, якщо власник будівлі негайно не заявив про свою відмову від такого дарунка.
Твої права закінчуються там, де починаються права інших
А тепер про права художника. Водночас фрагмент будівлі, на який нанесено малюнок, вже виступає як мистецький доробок.

Так вандалізм чи мистецтво? Щоб визначити, чи користується той чи інший мистецький доробок «визнаним авторитетом» і чи підлягає захисту як об'єкт авторського права, варто залучати мистецтвознавця, однак на практиці судді найчастіше вирішують це на власний розсуд. Особливістю такого об'єкта права інтелектуальної власності є нерозривний зв'язок твору з «полотном», тому відомо про випадки, коли деякі роботи того ж Бенксі продавали шляхом крадіжки разом зі шматом стіни (не будемо пояснювати, чому це не ок).

Звертаємось до ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 2811-IX. У пункті 1 зазначається, що авторське право і право власності на матеріальний, електронний (цифровий) об'єкт, в якому втілено (зафіксовано) твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального, електронного (цифрового) об'єкта, в якому втілено (зафіксовано) твір, не означає передання (відчуження) майнових прав на твір і навпаки. У інших трьох пунктах закріплено права обох сторін. Наприклад, згідно з п.2 Закону, автор має право вимагати від власника матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва, доступ до свого твору з метою його відтворення (фотографування, виготовлення примірників твору, переробок тощо), за умови що це не порушує законні права та інтереси власника цього об'єкта.

Отже, підсумок: спочатку розбираємось у природі стріт-арту (мистецтво – немистецтво) та хто його автор, потім – хто власник будівлі, яка стала формою вираження. Наприклад, роботи Нікіти Кравцова, Саші Корбана, Гамлета Зіньковського – беззаперечно, мистецтво; і зараз хочеться повернутися до тих часів, коли ми могли спостерігати за однією битвою – за стіну по вулиці Гоголя 2А.

Історична довідка: 5 вересня 2018 року жильці багатоквартирного дому в центрі Харкова зафарбували графіті, намальоване українським художником Гамлетом Зіньковським. Митець обурився, та не менше – його прихильники. Відтоді що тільки не встигло прикрасити ту стіну – комунальники не встигали зафарбовувати нові графіті. Щоразу стіна ставала сірою, але харків'яни це так не залишили: наклеїли листівки з малюнками Гамлета та написом "MAKE ART NOT WAR".

Тому наша порада така: якщо робите графіті, беріть дозвіл у власників будинку і всім буде добре.
Авторки:
Аліна Сєроштан-Татарінова;
Діана Поспєлова